ТзОВ "БАЛКО"

м. Львів, вул. М. Залізняка, 15

тел./факс (032) 237 08 87

тел. (032) 239 33 94

Наші перші зустрічі з Роман цементом

Вже вісім років спеціалісти ТзОВ «Балко» займаються реставрацією пам'яток архітектури України – проводять конструктивні та хіміко- технологічні обстеження, складають технологічні схеми реставрації, аналізують старі будівельні матеріали, процеси їх фізичного та хімічного  руйнування, а також випускають частину аналогічних до первісних матеріалів для відновлення та  реставрації елементів пам'яток  архітектури. За цей час ми приймали участь в розробці проектів реставрації Собору Юра у м. Львові, ансамблю Вірменської церкви, ансамблю монастирів Домініканців та Бернардинів, кам'яниці Шольц-Вольфовичів та інших будівель площі Ринок, будівлі фінансової академії, музею визвольних змагань тощо.

В процесі обстеження будівель, ми досить часто стикаємося з дуже міцними та атмосферостійкими матеріалами на фасадах. Зразу виникає  багато запитань : 
1.    Чого матеріали, що використовувались для реставрації будівель на початку двадцятого століття експлуатуються набагато краще, ніж матеріали, що були нанесені більш пізніше в 60-70-х роках того ж століття?
2.    Чому з цих матеріалів масово виготовляли  маски, тяги, декори та орнаменти на фасадах будівель, і тільки деколи робили тиньки ?
3.    Звідки така висока міцність та атмосферостійкість  матеріалів?
4.    Чому під виробами з цих матеріалів майже не руйнується природній камінь?

Перший раз ми професійно займались з аналогічним матеріалом при реставрації вежі Вірменського собору. При спробах відтворити матеріал з тяг і карнизів, використовуючи наявні в ті часи технології і вихідні складові  на основі вапна, ми не змогли отримати  матеріал необхідної морозостійкості і  міцності на стиск, порядку 100 кг/см2.
Після консультацій з відомим в Україні та за її межами вченими, а іменно з професором Саницьким М.А.  ми прийшли до висновку, що , напевно, дані матеріали набирали міцність століттями і тепер стали такими міцними. Проте при таких малих  міцностях, що нам вдавалося отримати, на перших періодах експлуатації, навряд чи даний матеріал зміг би простояти неушкодженим цілі століття. Виникла думка, що вказані матеріали виготовлялись не на основі вапна, а на основі більш міцного в'яжучого – так званого романцементу.
Друга наша  зустріч з матеріалами на основі романцементу відбулась тоді, коли ми вивчали матеріали, якими відновлювали (ремонтували, реставрували природні камені – вапняки та пісковики) на об’єктах Львова, а в першу чергу на фасаді будівлі пл. Ринок,10. Деякі з пломб на камені явно з використанням портландцементу – дуже міцні, щільні, та проблема в тому, що камінь під ними зруйнувався на глибину до 50-60мм. при товщині самої пломби 10-20мм. Як вияснилося, при експериментальних дослідженнях, при попаданні води в зону контакту пломби, на основі портландцементу, і вапняку відбувається не тільки механічне руйнування каменю напруженнями від замерзання води, що не може вийти із каменю внаслідок великої щільності пломби, а і хімічне – із-за наявність вільного вапна СаO, що виступає каталізатором процесу розкладу СаСО3. Інші пломби  на основі матеріалу із вапна, на сьогодні повністю зруйновані, мала міцність і морозостійкість вапняного розчину не дозволяє йому довго виконувати захисну функцію в проблемних місцях на фасадах. При цьому, збільшення пошкодження самого каменю під такою латкою практично не відбулося. А, окремі, дуже малочислені латки виконані з матеріалу характерного  кольору легкого какао (романцементу) і  дуже добре експлуатуються на фасадах, міцні, камінь під ними не псується.
При обстеженні будівель початку ХХ століття ми звернули увагу, що матеріал, який реставратори називають штучним, або Львівським каменем дуже подібний на  матеріали з дзвіниці вірменського собору, та Ринку,10 як кольором так і зерновим виглядом під бінокулярним мікроскопом, поведінкою в кислотах, водопоглиненням, тощо.
Вияснилося , що ці матеріали наносилися реставраторами на рубежі ХІХ-ХХ сторіч, а згодом з появою  більш міцного портландцементу, рецептура складу матеріалу та технологія випалу романцементу з якого виготовлявся Львівський камінь, були втрачені. Проведені нами багатократні дослідження показали, що в основі всіх цих матеріалів лежить роман-цемент, що широко застосовувався на наших теренах з 90-х  років ХІХ століття. Матеріал достатньо міцний, проте з дуже швидким часом тужавіння (приблизно 15 хв.) так, що застосовувати  його  для мурівки чи тинькування було дуже проблематично. Це вже з часом навчилися сповільнювати цементи сумісним помолом клінкера з гіпсовими каменем. А на той час після затворення водою матеріалом набивали форми, з яких після набору міцності діставали готові вироби і кріпили на фасадах.  Ми припускаємо, що в деяких випадках форми влаштовували прямо на стінах в  вигляді опалубки.
Менша кількість (а в ідеалі-відсутність) вільного СаO в роман-цементі порівняно з портландцементом, а також значна пористість  призводить до того що на контакті роман-цемент-вапняк природні вапняки не руйнуються. Але вільне вапно в матеріалах на основі портландцементах створює в ньому лужне середовище (рН 10-11), що надійно захищає арматуру від корозії. В той же час, конструктивні елементи що виготовлені з львівського каменю і армовані чорним металом – зруйнувались,так як метал при нижчому РН прокородував, а продукти корозії, збільшившись в об’ємі створили в матеріалі напруження розтягу,  і в кінці кінців зруйнували виріб.
Пошук в Інтернеті дав нам відомості про те, що в Польщі в рамках міжнародної програми в роках посилено вивчали роман-цементи і навіть відкрили невелике виробництво його в Кракові на університетських площах.  Зараз матеріали на польських роман-цементах зустрічаються в каталогаг відомих виробників будівельної хімії для реставраторів (реммерс, байосан …). Перші наші дослідження польських матеріалів на роман цементах показали, що вони значно відрізняються від львівського каменю як і по зерновому так і по хімічному складу.
Тому дуже цікаво глибше вивчити львівський камінь, а також налагодити випуск роман-цементу що можна (і треба) використовувати для реставрації львівських будівель. Надіємося на розуміння цієї проблеми  львівськими посадовцями, проте не надіємось на можливість їх профінансувати такі розробки. Тому шукаємо зацікавлених меценатів, може серед тих, що вложили гроші в реставрацію замку на Вавелю в Кракові.





 

free pokerfree poker
Designed by ARTIX